23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права.
Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум».
Пропоную сьогодні
більше дізнатися про книгу , знавців цікавих книг, а також кращих ілюстраторів до улюблених книжок, та кращих зберігачів книг.
Книга –
це віконце, через яке діти
бачать
і пізнають світ і самих себе.
В.О.
Сухомлинський
Книжка вчить, як на світі жить. А хто
багато читає, той багато знає. Адже у книжках зібрані всі надбання людства за
цілі тисячоліття, а це — неабиякі знання.
Колись давно, багато тисячоліть тому, у людей не було книжок. Але люди
завжди були допитливі, мали жвавий розум. Вони протягом усього життя на Землі
робили відкриття і хотіли поділитися ними з найближчими людьми. Тому свої
знання, вміння і навички передавали з покоління в покоління.
Свої знання, опис певних подій треба
було якось зберегти, але ж як? От люди й почали робити перші зображення своєї
думки в малюнках. Вони писали палички, щоб запам’ятати кількість прожитих днів
на піску, на глині. Так, колись біля широкої ріки люди позначали дні. Та ось
навесні розлилась велика повінь і затопила береги і те, що зобразили люди. Коли
вода зійшла, то нічого не лишилося. Прийшли люди на берег, а їхні записи вода
стерла. От і дістала широка ріка свою назву — Дністер, тому що записані ними
дні — стер. Тому якось так треба було писати, щоб не стиралися ті записи. А
люди винайшли кращий спосіб. Вони почали видряпувати свої записи на камінні,
але ж якою складною була така робота! Та все ж такі зображення збереглися до
сьогодні — це наскельні малюнки, які пережили багато тисячоліть і донесли
інформацію тих далеких людей до наших днів.
Пропоную переглянути цікаве відео по темі
День книгодарування: батьківський досвід
Батьківський досвід, мабуть, найцінніший. Тож тримайте
декілька порад книжкового експерта, генерального директора видавництва «Ранок»
В.В. Круглова:
Як прищепити любов до читання своїм дітям
·
Головне показувати власний приклад.
«Я люблю читати. Тож коли з’являється вільна хвилинка,
я беру до рук книгу. Діти бачать це та приєднуються до мене: сідають поруч зі
своїми книгами й також читають».
·
Обов’язково читати разом зі своїми
дітьми, разом поринати в їхній казково-книжковий світ.
«Дитина просить, щоб ви почитали книгу? А ви її вже
читали разів зі 100? Не зважайте! Читайте, як вперше, знаходьте щось нове,
звертайте увагу на різноманітні дрібниці. Читайте за ролями, розіграйте цілі
сцени з книг. Влаштовуйте театри (хоч і тіней). Вікторини також будуть
доречними».
·
Підбирайте книги за віком та інтересами.
«Дитячий читач – дуже мудрий. Він завжди точно знає,
чого бажає. Враховуйте всі його побажання. Дитина бажає книжку з інтерактивними
елементами? Запропонуйте з віконечками, шнурівочками або ж з доповненою
реальністю. Хочеться щось інше? Тоді пізнавайте світ через комікси. Або ж
пригадайте актуальні підліткові питання та завітайте на майстер-класи як вести
свої блоги, вірити у свої сили, стати популярними серед однолітків або ж
закохатися «по-вуха» чи навпаки. Це все з’явилося і на сторінках наших книг. І
коли ми формуємо їх, то враховуємо всі потреби юних читачів, щоб створити
сучасні книги для сучасних дітей».
·
Залишайте книги на видному місці.
«Я завжди залишаю книги, хоч свої, хоч
дитячі, на такому місці, де діти їх помітять, зможуть дістати, взяти, погортати
та почитати. Гарною традицією в нашій родині є презентування книг - і не
обов’язково, щоб був якийсь привід. Я б порадив книгу «Вельветовий
кролик» для презенту. Бо вона дарує теплі
емоції, які завжди актуальні. До речі, в Польщі, наприклад, обов’язковим
подарунком дитині на День святого Миколая є саме книжка.
Міжнародний день дарування книг припадає на таку дату,
яка неможлива без любові. І знайомити дитину з книгою, з її неймовірним світом,
можна лише з цим почуттям. До того ж, цей день надихає людей по всьому світу та
об’єднує не лише тих, хто любить читати. Тож приєднуйтесь до Дня книгодарування
та подаруйте дітлахам цілий світ.
Гортаючи книгу – спинись на хвилинку,
Не просто папір то, не просто слова,
Уважно вдивляйся у кожну сторінку,
Й тобі розповість вона справжні дива!
В ній мудрість, порада, знання і натхнення,
Що в давній Русі літописець вкладав.
В ній розум й повага – підкреслює вчення,
Яке залишив по собі Ярослав.
Усе починається з книги, мій друже,
То казка бабусі чи, власне, буквар...
Ніколи книжки не читайте байдуже,
Бо то не провалля, бо то – пишний яр!
То скарб найдорожчий, що предки лишили,
Криниця бездонна пізнання віків.
Вклонялися їм ті, хто долі вершили,
Вклонялися й ті, хто читати не вмів.
Уважно вдивляйся у кожну сторінку,
Бо книга – то друг, і душа в ній жива!
Гортаючи книгу – спинись на хвилинку,
Не просто папір то, не просто слова..
Я впевнена, що серед вас немає людей, які б не були вдячні і зобов'язані книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, ким є. Отже, спасибі книзі, хвала їй довічна і вік нескінченний. А вам, друзі, я хочу побажати, щоб ви не тільки самі любили й берегли книги, а й подбали про наступні покоління: подарували б у бібліотеку ті книжки, які ви вже прочитали, щоб їх могли прочитати інші діти.
